10 найсерйознішіх загроз, які чекають на світ протягом 10 років

10 найсерйознішіх загроз, які чекають на світ протягом 10 років

Світ наближається до того, який описаний в романі Оруелла «1984»: аналітики прогнозують, що в світі може закінчитись вода, ніхто не згадає про права людини, а держави будуть красти одна в одної опади та урожай. Ось 10 найбільших економічних, політичних та інших ризиків майбутнього на думку Всесвітнього економічного форуму.

Всесвітній економічний форум підготував звіт на тему того, до яких глобальних ризиків буде схильний світ у найближчому майбутньому.

У звіті виділено 5 типів ризиків: економічні, геополітичні, технологічні, соціальні та екологічні, а також представлено 10 потенційних шоків майбутнього.

Ми підготували найяскравіші та найважливіші тези.

Екстремальні погодні умови та екологічні проблеми — найвірогідніший ризик, що загрожує світу протягом майбутніх 10 років.

Людству також загрожують кібер-атаки, крадіжки даних, вимушена масова міграція та дефіцит водних ресурсів.

Серед економічних ризиків найвірогідніший — фінансові бульбашки на світових ринках.

А найбільший вплив на світ матиме зброя масового ураження, якщо вона буде використана. Правда, дослідники оцінюють ймовірність її використання дуже низько — це найменш вірогідна загроза серед усіх.

Карта глобальних ризиків

 

Десять потенційних шоків майбутнього

Погодні війни, або Як вкрасти дощ у сусідньої країни в разі посухи

Маніпуляції з кліматичними змінами, зокрема засів хмар реагентами, що викликають дощ, — технологія не нова, але останнім часом набирає популярність у зв’язку з глобальним потеплінням та збільшенням проблеми нестачі води на планеті. Технологія може допомогти боротися з посухою і врятувати сільське господарство, тільки ось що робити, якщо сусідній країні потрібний прямо протилежний механізм — зниження опадів? А що робити, якщо сусідня держава засіяла всі хмари на горизонті реагентами, не залишивши вам зайвих хмар, і таким чином позбавивши вас необхідних опадів? Небезпека також полягає в тому, що подібні технології можуть призвести до використання не за призначенням: можна спеціально зіпсувати сусідові погоду, порушивши, наприклад, військове планування держави або всю систему сільського господарства (для України це означало б позбутися одного з провідних секторів економіки). Після подібних витівок геополітична напруга та погодні війни не змусять себе довго чекати. Таке зловживання засівбою хмар може призвести до ще більш вражаючих спустошень екосистем.

Квантові обчислення, або Як одним махом отримати доступ до даних державної ваги

У світі технологій сьогодні, крім блокчейна та великих даних, є ще одна досить важлива та цікава річ: квантові обчислення. Вони засновані на процесах квантової фізики. Ти напевно чув про кота Шредінгера, який і живий, і мертвий одночасно. Саме з цим має справу квантовий комп’ютер — з суперпозицією. На відміну від класичних обчислень, де одиницею оброблюваної інформації є біт, який може знаходитись або в стані 0, або в стані 1, одиницею квантових обчислень є кубіт, який може одночасно знаходитися в обох станах. Це означає, що подібний комп’ютер може з легкістю працювати зі складними завданнями, де умовами є хаотичність і випадковість, наприклад, прогнозувати фінансові кризи більш точно, з огляду на наслідки та їх усунення, створювати складні автопілоти, шукати планети, на яких мешкають розумні істоти, удосконалити ШІ, моделювати складні хімічні реакції і т. ін. Проблема, щоправда, в тому, що квантові обчислення не стануть доступними всім і відразу, а ті, хто отримає до них доступ першим, зможе з легкістю зламати всю систему класичного шифрування даних, отримуючи інформацію на будь-який смак і колір: від конфіденційної особистої інформації до корпоративних та державних даних. Крах класичної криптографії в надзвичайно мінливому світі — це, звичайно, неминуче, але може бути досить небезпечно, тому альтернативи у вигляді криптографії на решітках та хешування, а також повернення до низькотехнологійних рішень будуть набирати обертів.

Крах національної держави

Зростаюча міграція зі сільських районів до міста досить сильно трансформує політичну географію, породжуючи значні розбіжності в поглядах та позиціях людей, які проживають у селах, і тих, хто проживає в містах. Подібна поляризація настроїв всередині країни впливає на нестабільність електорату партій, може тягти за собою сепаратистські рухи через кошти, що вливають у сільську місцевість, з якою великі міста відчувають все менше подібності та спорідненості. Може дійти до того, що провідні міста зголосяться обходити національні структури і безпосередньо брати участь на міжнародній сцені. Подібні міста-держави вже існували в Античній Греції, але чи можливо насправді сьогодні всерйоз відмовитися від національної держави, нехай і не ідеально виконуючої свої функції? З економічної точки зору, відтік населення у міста веде до того, що сільська місцевість буде перетворюватися на депресивні райони з занепадом місцевої економіки, погрожуючи цілим державам продовольчими кризами.

Як вирішувати цю проблему? Зміцнювати транспортні та комунікаційні зв’язки, що прибере сильний культурний та економічний розрив між містами та селами, шукати шляхи децентралізації повноважень зі збору доходів.

Не загратися в торгові війни допоможе легкий голод в розвинених країнах

Зміни клімату сильно впливають на продовольчу систему, породжуючи збої в поставках товарів і сировини між країнами. Найнебезпечніше — геополітично мотивовані збої. Посилення торгових війн через зростаючу тенденцію на протекціонізм ризикує обернутися серйозними порушеннями в цілих ланцюжках поставок, через що постраждає не одна країна. Проблема голоду, більш характерна для країн третього світу, цілком може наздогнати і розвинені країни, якщо в геополітичній напруженості одна зі сторін вирішить, наприклад, зробити біологічну атаку на урожай ворожої держави.

Що робити? Зміцнювати торгові та гуманітарні мережі, пом’якшуючи наслідки перебоїв з поставками, а також диверсифікувати сільське господарство, розробляти більш стійкі варіанти сільськогосподарських культур. Останнє зміцнить національну безпеку країн, зменшивши уразливість.

Цифровий паноптикум: ти потрібен державі слухняним

Розпізнавання облич, аналіз ходи, цифрові помічники, афективні обчислення, мікрочіпування, цифрове зчитування по губах, датчики відбитків пальців і багато іншого. Все це вже давно не наукова фантастика, а наближається. Для вас напевно не секрет, що якщо якась структура захоче дізнатися що-небудь про вас — вона дізнається все і навіть більше. Все б нічого, але погоджуючись на використання своїх персональних даних, ми дозволяємо собою керувати. Алгоритми ШІ роблять все більш можливими індивідуалізовані державні та приватні послуги, а також створюють нові та витончені форми слухняності та підкорення. Ще один серйозний момент — заміна людей машинами у вирішальних циклах прийняття рішень, що не тільки підвищує ефективність, але й веде до більшої соціальної жорстокості — робот ще більше, ніж людина, нічого не знає про мораль, а про «людський фактор» і поготів. Все це створює ідеальні умови хіба що для авторитарної антиутопії, ніж для демократії. Майбутнє залежить від того, який варіант все ж таки більше припаде нам до душі саме зараз. У цій ситуації не вибрати нічого — значить вибрати світ 1984.

День, коли закінчиться вода

Зростання населення, міграція, індустріалізація, зміна клімату, посуха, виснаження підземних вод, слабка інфраструктура, погане міське планування — все це робить «нульовий день» вірогіднішим для мегаполісів. «Нульовий день» — це коли в місті не залишиться води з усіма відповідними наслідками у вигляді підриву системи охорони здоров’я, конфліктів та зіткнень за доступ до будь-якого джерела води і класової сегрегації, коли більш забезпечені верстви населення будуть імпортувати воду в приватному порядку. «Нульовий день» вже відбувався у Кейптауні, ПАР у 2018 році. Жителям міста довелося поміняти душ на поливання з ковша, після миття посуду і прання повторно використовувати воду на змивання унітазу, не споживати більше 50 л води на людину в день, а також змиритися з підвищеними тарифами на воду, щоб місто хоч якось дотягнуло до червневого сезону дощів.

Щоб уникнути подібної долі, потрібно вже сьогодні налагодити планування за часів великої кількості водного ресурсу і накладати обмеження на безмежне використання води господарствами та підприємствами.

Якщо не задалася війна на суші, можна буде почати війну в космосі

Обсяг комерційної та державної діяльності в космосі збільшується, а запуск супутників скоро зможуть собі дозволити окремі люди та все більша кількість фірм і компаній. Ніяких чітких юридичних врегулювань у космічній сфері поки не існує, що створює відмінний майданчик для геополітичних протистоянь. Поки не буде прописаних правил та приписів, а космос тим часом буде ставати все доступнішим, буде рости ризик космічного тероризму.

Ще один неприємний момент — зростаюча кількість космічного сміття, і навіть випадкові зіткнення з ним можуть призвести до значних порушень інтернет-з’єднання.

Наші бажання — це точно наші бажання?

Алгоритми, що зчитують людську емоцію та прогнозують емоційні реакції, будуть ставати все більш поширеними. Це допоможе надавати психологічну та емоційну допомогу людині або, наприклад, ідентифікувати емоційно сприйнятливих людей і тригери, що спонукають їх до агресивної реакції та насильства.

Але уявіть, як подібний алгоритм потрапляє в руки уряду. За допомогою даних про те, що саме спонукає в людині певні почуття, та яких реакцій варто очікувати від неї, стає можливим моделювати вигідні уряду ситуації та викликати вигідні йому емоції та реакції; маніпуляції зі свідомістю стають простішими, людина стає більш слухняною. Контроль над населенням стане простішим, розпалити який-небудь бажаний владі конфлікт — теж.

Права людини — це що?

Тренд на сильну державу у зв’язку зі сильною поляризацією суспільства всередині нього не терпить словосполучення «права людини«. Це створює зайві перешкоди під час зростаючих загроз. Жертвування індивідуальним захистом заради колективної стабільності може стати новим лейтмотивом прийдешньої епохи. Так само, як дискурс про права людини з’явився після Другої світової війни, він може і зникнути, якщо не продовжувати наполягати на його значущості. І зовсім неважливо: розвинена це демократія зі стажем у просуванні та застосуванні прав людини або молоді демократії на зразок України. Яким буде майбутнє системи прав людини? У багатополярному світі будь-яка згода з приводу універсальної дефініції та списку прав людини стає все більш складною. Можлива ситуація, що поняття це з часом буде досить сильно відрізнятися від регіону до регіону або навіть від країни до країни.

Протекціоністська атака на світову фінансову архітектуру

Протекціоністська хвиля може поглинути і провідні центральні банки світу, які в ідеалі повинні бути незалежними від держави. Центральний банк має право друкувати гроші — національну валюту, стежить за її стійкістю та купівельною спроможністю. Він є найголовнішим серед усіх банків країни, надаючи їм кредити та зберігаючи у себе їхні резерви, а також він кредитує уряд. Для того, щоб центральний банк при всіх своїх важливих повноваженнях і функціях не був вплетений у випадкові пориви політиків, яким раптом захочеться порадувати населення і надрукувати більше грошей або влаштувати позаплановий валютний протекціонізм, він повинний залишатися незалежним і сам приймати рішення. Оскільки останнім часом набирає популярності антиглобалістський тренд, то цілком можливо, що і незалежність політики центральних банків скоро теж почне сходити нанівець. Це може викликати потрясіння на фінансових ринках, а валюти можуть почати коливатися, інвестори можуть ставати обережнішими, що викличе відтік капіталу, а наростаючій економічній нестабільності припишуть внутрішніх та/або зовнішніх ворогів. Подібне вже відбувалося в 30-х роках минулого століття, але історія рідко когось чогось вчить.

Одні ризики впливають на інші та загострюють їх

Глобалізація — це не тільки про H&M, розмивання культурних кордонів, інформаційне суспільство та аутсорс, а ще й про взаємозалежність ризиків, трендів, викликів та їх розподіл (найчастіше нерівномірний) на кожного гравця в системі.

Карта взаємодії ризиків

Тренд на націоналістичні настрої тягне за собою ризики у вигляді глибокої соціальної нестабільності та нездатності національної держави впоратися зі своїми функціями. Яскравий приклад тому — не закінчується Брекзіт.

Неспроможність національної держави вказує на зростаючий тренд поляризації суспільства, тобто нездатності прийти до якоїсь угоди всередині країни через занадто розбіжні погляди (один з наслідків глобалізації). Цей тренд, у свою чергу, відсилає до ризику безробіття, фіскальних криз, економічної нестабільності та технологійних викликів.

Деградація екології веде не лише до стихійних лих та крахів екосистем, але й до масової вимушеної міграції, що впливає на роботу регіональних та глобальних урядів, перевіряючи їх на міцність.

Серед інших трендів: старіння населення, зростаюча нерівність доходів і добробуту, підйом середнього класу в економіках, що розвиваються, урбанізація, зростання хронічних захворювань, зростання мобільності населення.

Всі ці потенційні шоки засновані, за словами Всесвітнього економічного форуму, на ризиках і трендах, що вже видніються на горизонті. Загроза спіткати долю антиутопії в найближчому майбутньому є завжди, але це не означає, що ми на неї приречені. Приречені ми на неї будемо в тому випадку, якщо сприйматимемо всі ці ризики як щось далеке, нереальне та залякуюче. Майбутнє реальніше, ніж здається, і настане швидше, ніж ми думаємо, то саме час задуматися про те, як зробити його безпечнішим. Якщо не замислимося ми, це завжди буде кому зробити, але потім давайте не скаржитися про те, що це не той світ, в якому ти хотів би жити.

Всі ці потенційні шоки засновані, за словами Всесвітнього економічного форуму, на ризиках і трендах, що вже видніються на горизонті. Загроза спіткати долю антиутопії в найближчому майбутньому є завжди, але це не означає, що ми на неї приречені. Приречені ми на неї будемо в тому випадку, якщо сприйматимемо всі ці ризики як щось далеке, нереальне та залякуюче. Майбутнє реальніше, ніж здається, і настане швидше, ніж ми думаємо, то саме час задуматися про те, як зробити його безпечнішим. Якщо не замислимося ми, це завжди буде кому зробити, але потім давайте не скаржитися про те, що це не той світ, в якому ти хотів би жити.

Крім того, для запобігання цим ризикам може багато зробити бізнес. Сучасний бізнес повинний бути соціально відповідальним, тобто піклуватися не лише про прибуток, а й про те, як він впливає на навколишнє середовище, які цінності він виховує серед своїх співробітників.

А продемонструвати свою соціальну відповідальність бізнесу допомагає річний звіт. Це інструмент комунікації зі стейкхолдерами, який, крім фінансових даних компанії, дозволяє якомога краще показати її цінності та кроки, які вона робить, щоб запобігти глобальним загрозам. На Заході такі звіти — обов’язковий елемент комунікаційної стратегії. В Україні з 2019 року середній і великий бізнес повинний їх готувати.

 

 

Джерело.


 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий