Що впливає на обмінний курс гривні

Що впливає на обмінний курс гривні

Ще місяць тому в українських та міжнародних експертних колах динаміка курсу гривні до долара США викликала захват.

Валюти переважної більшості країн, що розвиваються девальвували до долара США, натомість курс гривні коливався незначно, залишаючись на перших місцях за ревальвацією до долара США.
Валютні курси
Це пояснювалось фундаментальними факторами — сприятливою ситуацією на традиційних ринках українського експорту: металів та зернових. Додатковим фактором виступала притаманна валютному ринку України весняно-літня сезонність, коли переважає пропозиція валюти, а очікування є позитивними.

Шторм на світовому фінансовому ринку, який зачепив валюти більш інтегрованих у нього країн, гривню практично обійшов. По-перше, Україна мало інтегрована в світовий фінансовий простір. Це, звичайно, не привід для гордості, але це частково ізолює її не лише від переваг, а й від ризиків глобального фінансового ринку. По-друге, НБУ проводить жорстку монетарну політику, утримуючи високі процентні ставки. Висока вартість гривні також знижує тиск на обмінний курс.

Однак останні тижні гривня перебуває під девальваційним тиском. Природньо виникає питання: чи це пов’язано зі зміною фундаментальних факторів?

Кращу відповідь дадуть цифри. Як видно з графіків, ціни на товари українського експорту залишаються достатньо високими, жодних кардинальних провалів не відбулося.

світові ціни на сировину
Джерело: Thomson Reuters, розрахунки НБУ

Відповідно експортні надходження і надалі перевищують минулорічний рівень. Експорт сільськогосподарської продукції триває, як і жнива. Тобто валюта в аграріїв є, як і необхідність заводити її в Україну. Отже кивати на зниження експортної виручки ще зарано.

Експортна виручка (п’ятиденна ковзна середня), $ млн

Експорт
Джерело: НБУ

«Жадібні» нерезиденти

Поширеним поясненням серед експертів був вихід нерезидентів з ринку гривневих державних облігацій. При цьому акцент робиться на прибутках, які вони отримали, інвестуючи в гривню зимою і виводячи кошти зараз. Дійсно, взимку за сезонного зменшення пропозиції валюти, прихід нерезидентів на фоні високих ставок у гривні справді був спусковим гачком, який дозволив переломити девальваційну тенденцію.

Проте виведення нерезидентами коштів, зважаючи на їх обсяг, не є фактором, який би сам по собі призвів до девальваційного тиску.

За передостанній тиждень липня, коли відбувалися найбільші погашення ОВДП, їх обсяг у власності нерезидентів зменшився на 50 млн в доларовому еквіваленті. Це становить лише п’яту частину денного обсягу торгів міжбанківського валютного ринку і не можна назвати значним обсягом попиту.

Важко звинувачувати нерезидентів у розтягуванні українських багатств. Інвестори не є благодійниками, їх основна мета – пошук прибутку. Вони вміло скористалися ситуацією і допомогли зсунути на більш ранній термін традиційне сезонне зміцнення гривні. Це в свою чергу сприяло послабленню інфляційного тиску, результат чого ми зараз спостерігаємо у зниженні інфляції. Тобто ситуацію скоріше можна вважати виграшною як для нерезидентів, так і для української економіки.

Участь нерезидентів у внутрішньому ринку цінних паперів є досить суттєвою в країнах, що розвивається. Це поглиблює фінансові системи відповідних країн і здешевлює вартість боргових ресурсів. В Україні, де частка державних цінних паперів у власності іноземних інвесторів у поточному році не перевищувала 2,5%, є значний потенціал для зростання.
Державні цінні папери у нерезидентів
При цьому завдяки збільшенню активності нерезидентів на ринку гривневих ОВДП сезонність знецінення/укріплення гривні, що повторюється кожного року, є явищем, яке поступово зникатиме. Все більше буде охочих купити гривню за долари дешево зимою і продати дорожче влітку. Такі, спекулятивні за своєю сутністю операції, дозволять усунути неприродні ринкові перекоси та додають стабільності валютному ринку.

Коли настрій псується у всіх одразу

Але курс сам по собі не девальвує. Насправді найбільший чинник – негативні очікування. Причин чому вони цього разу зіпсувались так різко – декілька. З одного боку незначні коливання гривні протягом квітня – більшої частини липня створювали відчуття стабільності, а з іншого посилювали очікування «ну ось щось трапиться і почнеться девальвація». Багато хто пов’язував це «щось» з плановим погашенням ОВДП нерезидентам з відповідним зростанням попиту на валюту.

І хоча валютний ринок легко перетравив вихід нерезидентів, ажіотаж все ж розгорівся. Не менш важливим, або можливо і більшим за впливом чинником підвищеної «нервозності» на валютному ринку є невизначеність щодо отримання фінансування МВФ. Після позитивного відгуку МВФ щодо закону про антикорупційний суд шансів його отримати стало більше. Але і часу до закінчення програми співпраці з фондом залишається все менше. Цей фактор не додає позитиву для валютного ринку.

У разі виникнення девальваційного тиску учасники валютного ринку користуються цілком зрозумілою логікою – навіщо продавати валюту сьогодні, якщо завтра можна зробити це за вищою ціною. У покупців валюти логіка протилежна – не відкладай на завтра те, що можеш купити сьогодні.

Фактор очікувань має багато проявів.

Зниження сальдо продажу готівкової валюти. Офіційно в статистиці цей показник носить назву «продаж іноземної валюти населенням». Але мало для кого секрет, що готівкову валюту продає і тіньовий, найвірогідніше, сільськогосподарський сектор. Якщо більшу частину року сезонність продажу готівкові валюти повторювала минулорічну динаміку, то наприкінці липня – початку серпня обсяги перейшли у від’ємну площину.

Сальдо операцій на готівковому валютному ринку (п’ятиденна ковзна середня), млн дол. («+» ‒ чистий продаж населенням, «-» — чиста купівля населенням)

Сальдо операцій на готівковому валютному ринку
Джерело: НБУ

Зниження продажу валюти експортерами

Попри сприятливу світову кон’юнктуру і значний обсяг експортної виручки, обсяги її продажів останнім часом скоротилися. Показово, що знизилось співвідношення вільного продажу валюти експортерами до обов’язкового (50% виручки вони мають продавати відповідно до вимог НБУ). Це підтверджує існування не фундаментального, а поведінкового тиску на гривню. Маючи валюту, експортери не поспішають її продавати.

Співвідношення вільного продажу валюти клієнтами банків до обов’язкового продажу (п’ятиденна ковзна середня)

продаж валюти
Джерело: НБУ

Підвищення попиту на валюту з боку імпортерів. Попит на валюту підвищився насамперед з боку паливно-енергетичного комплексу. Спрацював як сезонний чинник, так і бажання зробити платежі за імпорт наперед.

Платежі за імпорт (п’ятиденна ковзна середня), $ млн


Джерело: НБУ

Сплата дивідендів за кордон. Минулий рік був достатньо успішним для українських компаній. Такий позитивний фактор має й інший прояв – компанії мають більше прибутків для виводу за кордон у вигляді дивідендів. І останнім часом вони намагалися зробити це швидше. У липні обсяг таких перерахувань за кордон становив $440 млн, в той час як в червні – $290 млн.

Більшість країн, що розвиваються, мають відтік капіталу за цією статтею. Але, як правило, його з лихвою перевищує приплив прямих іноземних інвестицій.

На жаль, через повільну реалізації реформ, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату, зокрема передбачених програмою співпраці з МВФ, та невизначеність зі строками отримання відповідного офіційного фінансування, в Україні наразі маємо протилежну ситуацію. За перше півріччя 2018 року обсяг виведених дивідендів становить $1,6 млрд, в той час як обсяг прямих іноземних інвестицій – $1,2 млрд.

Репатріція дивідендів
Джерело: НБУ

Зміцнення – перемога, девальвація — зрада?

В щоденних випусках новин зазвичай подається інформація про те, що НБУ «укріпив» або «знизив» курс гривні. Перше сприймається як маленьке досягнення, протилежне – як здача завойованих позицій. Таке сприйняття – наслідок тривалої практики фіксації Нацбанком обмінного курсу у минулому. Коли під час кризових епізодів, як наприклад у 2008 та 2014 роках, курс починав девальвувати, то це були не коливання, а кризова корекція. Відповідно громадськість з минулого досвіду знала, що курс рухатиметься в один бік – девальвації.

Проте вже декілька років Національний банк застосовує плаваючий обмінний курс. Курс визначається об’єктивними чинниками, а не бажанням НБУ. Така стратегія якраз дозволяє мінімізувати можливість різкої курсової корекції. Адже економіка може поступово пристосовуватися до зміни умов, в яких вона функціонує. Динаміка курсу в більш тривалій перспективі визначається саме фундаментальними умовами (такими як ціни на український експорт та продуктивність власне економіки).

Короткострокові коливання обмінного курсу в певних межах є нормальним явищем, яке не шкодить економіці. Навпаки, вони дозволяють не забувати про існування валютних ризиків і необхідність їх уникати.

Поведінкова курсова динаміка, яка, приміром, спостерігається наразі з огляду на очікування сезонного ослаблення гривні, згодом вичерпується. Адже національна валюта все одно необхідна для ведення господарської діяльності та сплати податків.

Поточні курсові коливання є прийнятними. Вони цілком вкладаються в межі, які спостерігались після стабілізації економіки у 2016- 2017 роках. Також вони є цілком порівнюваними з іншими країнами, які вже довгий час застосовують плаваючий обмінний курс і успішно розвиваються.

валютні коливання
* станом на 03.08.2018

Джерело: НБУ, сайти центральних банків

Як НБУ захищатиме стабільність гривні.

Численні валютні кризи в Україні довели, що намагання позбутися курсових коливань – програшна політика. Національний банк реалізує іншу стратегію, яка здатна забезпечити стабільність гривні в тривалій перспективі – зниження та стабілізація інфляції на рівні 5% на рік. Це є запорукою убезпечення доходів та заощаджень від інфляційного знецінення.

На це і спрямована логіка його дій, зокрема на валютному ринку.

По-перше, НБУ застосовує для зниження інфляції свій основний інструмент – облікову ставку. З жовтня 2017 року НБУ підвищував її вже п’ять разів – до 17,5%. Політика «дорогої гривні» демонструє свої результати – у червні показник інфляції знизився нижче 10% у річному вимірі, поступово наближаючись до задекларованої цілі. НБУ наголошував на готовності підвищувати облікову ставку і надалі у разі появи загроз для зниження інфляції.

Така політика дозволяє зокрема зберігати привабливість гривні в якості засобу заощадження, незважаючи на курсові коливання.

Якщо розглянути умовний дохід від інвестування тисячі грн в різні валюти два роки тому (на депозит або в готівці), висновок щодо переваг гривневого депозиту є достатньо очевидним.

Дворічний дохід (03.08.2016 — 03.08.2018 ) від інвестування 1000 грн в різні валюти, грн

Інвестиційний дохід
По-друге, Нацбанк присутній на валютному ринку для згладжування різких коливань курсу. Наразі, з огляду на девальваційні тенденції він здійснює операції з продажу валюти. Завдання НБУ – не зафіксувати курс, створивши пільгові умови для тих, хто намагається скоріше купити валюту, а згладити пікові коливання. Значні девальваційні стрибки курсу більш суттєво впливають на прискорення інфляції, ніж його поступовий рух, оскільки дестабілізують очікування. Це в свою чергу може перешкодити цілі НБУ зі зниження інфляції.

Крім того, Національний банк послідовно наголошує на необхідності проведення реформ, які передбачені програмою співпраці з МВФ. Їх реалізація не лише дасть можливість отримати підтримку МВФ та інших офіційних кредиторів, а і забезпечить умови для збереження макроекономічної стабільності, в тому числі цінової. Сподіваємося, що в недалекому майбутньому прогрес у цьому питанні буде досягнуто.

 

Володимир Лепушинський

 

 

Джерело.


 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий