Прибуткова справа. Чи потрібний Україні податок на виведений капітал

Прибуткова справа. Чи потрібний Україні податок на виведений капітал

SWOT-аналіз нової моделі оподаткування виведеного капіталу.

Національна рада реформ ще 25 жовтня затвердила рішення про запровадження податку на виведений капітал замість чинного податку на прибуток з 1 січня 2018 року. Але, лише в березні 2017 року в Міністерстві фінансів почала роботу група з напрацювання проекту відповідного закону. З урахуванням того, що у відповідності з вимогами статті 4 Податкового кодексу (передбачає що зміни до будь-яких елементів податків не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки) часу залишилося зовсім небагато.

Навколо скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал вже третий рік поспіль (з моменту першої спроби його імплементації в законопроекті № 3357 про ліберальну податкову реформу, авторами якої стали більше 100 народних депутатів України) не вщухають запеклі експертні дискусії. Пошук оптимального рішення ускладнюється наявністю як позитивних так і негативних наслідків, що потребує проведення повноцінного SWOT-аналізу. Ми спробували визначити сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози у вигляді таблиці:

 

SWOT-аналіз заміни податку на прибуток підприємств (ПнПП) податком на виведений капітал (ПнВК)

Внутрішнє середовище СИЛЬНІ СТОРОНИ СЛАБКІ СТОРОНИ
1. Нема необхідності оптимізувати базу оподаткування (компанії зможуть показати реальний прибуток — див. пункт 1-2 Можливості)
2. Спрощення умов ведення податкового обліку (замість суцільного обліку витрат, особливо не пов»язаних з господарською діяльністю, лише облік окремих виплат, скасування авансових платежів)
3. Бізнес сам вирішує куди, коли та скільки інвестувати та платити до бюджету
1. Нові правила потребують адаптації як бізнесу, так і контролюючих органів (зміна масиву підзаконних актів, нові податкові різниці змінюють старі, трансформація форми та порядку заповнення декларації)
2. Нема сталої корпоративної культури витрат (у компаній виникає спокуса жити за рахунок компанії — див. пункт 2 Загрози)
Зовнішнє середовище 1. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (скасування контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не котролюються), спрощення адміністрування, зниження корупції
2. Перспектива зростання — зростає капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій
3. ПнВК (у порівнянні з ПнПП) більш гнучке та комфортне для бізнесу в період кризи
4. ПнПП втратив фіскальну значимість, його частка, за даними НБУ по 2016 р., не перевищує 10% від податкових доходів бюджету (60,2 проти 650,8 млрд. грн. + переплати 18 млрд.)
5. Фіскальна перспектива — рівень податкових надходжень до бюджету буде поновлений та, можливо, навіть збільшений у середньостроковому періоді (3-4 роки)
6. Протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів — інвестиції в країни не оподатковуються, в той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК
7. ПнВК більш вигідний малому та середньому бізнесу, тому що дороговартісні транскордонні схеми ухиляння від ПнПП по кішені лише великому бізнесу.
8. ПнВК — стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки
9. Втручання держави в економіку підприємств стане меньшим, зростатиме рівень довіри між державою та платником
1. Зменшення доходів державного та місцевих бюджетів у початковий період запровадження ПнВК (перші два роки)
2. Податковий контроль доходів та витрат може бути змінений більш широким та дороговартісним податковим контролем додаткових благ фізичних осіб — працівників компаній (збільшення кількості платників, які повинні контролюватися, в кілька разів). Цю загрозу доцільно відвернути на етапі формування моделі майбутнього податку.
3. Ймовірний елемент невизначеності при сплаті податків (тривале переміщення прибутку від компанії до компанії без сплати податку)
4. Дискримінація українських інвестицій за ознакою напрямку (див. п.6 Можливості)
5. ПнПП (корпоративний податок) класичний податок у переважній більшості країн світу, особливо ЕС (нові зміни завжди викликають невдоволення серед консервативно/традіційно налаштованих кіл бізнесу)
6. ПнПП зараз не дуже обтяжливий для платників податків (за даними DB-2017 головними проблемами являються ПДВ та податковий тягар на заробітну плату), крім цього, перехід ПнПП до стандартів бухгалтерського обліку значно знизив його невизначеність для платників (на відміну від ПДВ, де процеси протилежні)
7. Реакція зовнішніх кредиторів країни на Загрози № 1,3 та 4
МОЖЛИВОСТІ ЗАГРОЗИ

Виходячи з викладеного вище можемо зробити наступні висновки:

— управлінське рішення про відмову від класичного податку на прибуток не являється простим та викликатиме серьозний спротив як корумпованої державної системи, так і частини бізнесу;

— переваги запровадження податку на виведений капітал для України є більшими, ніж недоліки: нова модель оподаткування суттєво спрощує адміністрування та радикально зменшує дискрецію, водночас перекриваючи основні наявні канали великомасштабної податкової оптимізації. Впровадження цієї моделі створить стратегічну перевагу України перед іншими країнами, що необхідно для перемоги в конкурентній боротьбі за капітал і підприємців на міжнародній арені. Але головним є те, що ПнВК надає країні можливість переходу на таку модель прямого оподаткування підприємств, яка консолідує ресурси за для майбутнього переоснащення та оновлення основних засобів та на системної основі формує перспективу відновлення української економіки.

 

Вячеслав Черкашин, експерт з питань податкової політики Реанімаційного пакету реформ (РПР) у співавторстві з Гетманом Олегом, координатором групи Податкова реформа РПР

 

Джерело.


 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий