Приблизно половина економіки знаходиться в тіні, і ситуація не покращується.
Навіть ті, хто не любить бокс, хоча би раз бачили, як потужний удар валить боксера з ніг. Що треба робити? Вставати, підводитися на ноги. Не можна лежати, це поразка.
Українська економіка схожа на такого боксера. 2014 року вона отримала потужний удар: війна, втрата традиційних ринків, окупація Криму та Донбасу. Економіка опинилася в нокдауні. Що треба робити? Вставати, підводитися на ноги. Але наш боксер не може. Він знекровлений та прикутий до підлоги.
Зараз ми маємо економічне зростання на рівні десь приблизно 2,5%, що після жахливого падіння означає: ми будемо такими темпами підніматися багато, багато років. Але це не вся біда. Зазвичай низьке зростання супроводжується стабільністю цін. У нас же одночасно з низьким зростанням — висока інфляція та високе безробіття. Це називається стагфляція, від слів «стагнація» та «інфляція». Це найжахливіше, що може статися з економікою. Саме тому Національний банк нещодавно підвищив облікову ставку, посилаючи сигнал уряду, парламенту та суспільству: у нас проблеми, треба терміново щось робити.
Економісти кажуть: є дві причини, що викликають стагфляцію. Це або шок від різкого зростання цін на важливу сировину (як в 1970-ті роки у розвинених країнах, коли вдесятеро зросла ціна на нафту) — явно не наш випадок. Або неправильна економічна політика: друкується забагато нічим не забезпечених грошей, водночас поганий бізнес-клімат стримує ділову активність.
Приблизно половина економіки знаходиться в тіні, і ситуація не покращується. Фантастичні обсяги грошей втрачаються через офшори та контрабанду. Подивимося на демографію: на 4 мільйони найманих працівників приватного сектору та 1 мільйон ФОПів у нас припадає майже 5 мільйонів чиновників та працівників державних підприємств (переважна більшість з яких є хронічно збитковими), 1,7 мільйонів безробітних, 11 мільйонів непрацюючих пенсіонерів. Додайте до цього еміграцію активного населення, — мільйон людей щороку. Додайте до цього величезні виплати по зовнішніх боргах у 2018-2019 роках, і ви відчуєте близькість дефолту, від якого не врятує жодний МВФ.
Єдиний спосіб врятуватися — прискорене економічне зростання.
Але наш боксер не може піднятися. Він знекровлений та прикутий до підлоги.
Нагадаю: Україна посідає 166 місце у світі за рівнем економічної свободи, десь поблизу Туркменістану, Куби, Гаїті, Афганістану та Зімбабве.
Що треба робити?
Пропоную просту програму, що складається з 10 зрозумілих та давно назрілих кроків.
Три речі треба зробити негайно, ще в цьому році:1. Ліквідувати всі силові структури в економіці та створити Службу фінансових розслідувань — безпека бізнесу — це проблема №1.
2. Запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток — це одночасно сильний стимул інвестування та удар по корупції, адже в цій сфері є максимальне свавілля податківців.
3. Розібратися з блокуванням податкових накладних — ця невирішена проблема сильно впливає на бізнес-клімат.
Наступні три речі треба зробити на початку року:
4. Запустити масштабну приватизацію, сфокусувавши її на прозорому продажі нестратегічних активів через ProZorro.Продажі — це дозволить, окрім іншого, скоротити кількість міністерських чиновників, що керують майном.
5. Скасувати мораторій на обіг сільськогосподарської землі, натомість запровадивши обмежувальні умови — це могутній поштовх всій економіці.
6. Провести давно підготовлену масштабну дерегуляцію — це сигнал для світу, що ми відкриті для інвестицій.
Наступні три речі треба зробити навесні, щоб вони запрацювали з початку 2019:
7. Реформувати оподаткування праці — це вихід з пострадянської пастки, гарантія конкурентоздатності нової української економіки, що базується на талантах, а не на експлуатації напівдохлих радянських промислових гігантів.
8. Перезапустити Державну фіскальну службу — це вихід з корупційної пастки, наповнення бюджету грошима, що сьогодні ховаються в тіньовій економіці.
9. Реформувати антимонопольне законодавство — це вихід з олігархічної пастки високих тарифів та високих бар’єрів на вхід у бізнес.
І, нарешті, найскладніше завдання:
10. Підготувати бюджет з пониженими показниками перерозподілу ВВП — це вихід зі соціалістичної пастки. Історія вчить, що бідні країни з бюджетом вище 35% ВВП ніколи не стануть багатими. Спочатку треба піднятися, а вже потім дозволяти собі витрати на рівні найбагатших країн Західної Європи.
Список можна розширювати, але мені здається, що концентрація на 3+3+3+1=10 дозволяє чітко побачити ціль і результат.
Перші три кроки треба зробити негайно, ще цього року, на цьому пленарному засіданні парламенту. Велика кількість потужних підприємницьких асоціацій звернулася до парламенту, уряду та президенту з закликом щодо цього.
В умовах стагфляції ця стратегія завершиться провалом. Стрімке зростання цін швидко з’їсть всі підвищення і загонить бідних у ще більші злидні. Ці люди стануть легкою здобиччю популістів, які очолять багатотисячні демонстрації голодних, чітко вказуючи їм ворога. Все закінчиться швидко і дуже болісно.
Вихід один — зняти кайдани з боксера. Запустити прискорене економічне зростання. Негайно, поки не пізно.
Валерий Пекар