Хочте збільшити кредитування в Україні — Запитайте мене, як?

Віталій Шапран

Нажаль темпи зростання кредитування банками у національній валюті поки що менші за темпи інфляції. Це означає, що кредитна підтримка економіки України з боку банків слабшає. Фактично слабкість кредитування також пояснює чому в нас за 10 місяців 2017 року знижується промисловість та сільське господарство. Україні потрібне пожвавлення кредитування і вкрай важливо щоб таке пожвавлення відбувалося в ринковій спосіб без адміністративного втручання на кредитний ринок. На мою думку зараз є три можливості вплинути на збільшення кредитування: створення умов для розширення кредитування банками зі 100% іноземного капіталу, пожвавлення схем торгового фінансування, та забезпечення зростання прямих іноземних інвестицій.

Іноземці нам допоможуть.

У своїх оцінках потрібно виходити з того, що влада зацікавлена в швидкому та надійному способі забезпечити зростання кредитування в Україні, принаймні такими темпами, щоб вони перевищувало інфляцію. За моїми оцінками, в Україні вже присутні 10 досить великих банківських груп. Станом на початок 2017 року їх загальна сума активів складала 10,43 трлн. доларів США, а оціночна ліквідність дорівнювала 1,657 трлн. доларів США. При чому, в цю групу ми не включали банки з російським капіталом та капіталом з Греції, а також банки, акціонерами яких були іноземці, але з небанківського сектору. Тобто насправді кредитний потенціал всіх материнських установ ще більший ніж окреслено у таблиці 1.

Таблиця 1

Активи та оціночна ліквідність міжнародних банківських груп та холдингів, які було представлені в Україні станом на 31.12.2016

 

Назва групи Активи всього Оціночна ліквідність
млрд. $ % млрд. $ %
BNP Paribas 2170,422 20,81% 167,618 10,11%
Credit Agricole 1800,326 17,26% 175,351 10,58%
Citigroup 1792,000 17,18% 397,264 23,96%
Deutsche Bank 1662,121 15,93% 397,408 23,97%
UniCredit* 898,003 8,61% 91,403 5,51%
ING Group 883,110 8,47% 168,770 10,18%
Intesa Sanpaolo 757,730 7,26% 207,946 12,54%
SEB 286,409 2,75% 23,919 1,44%
Raiffeisen Bank Int 116,898 1,12% 23,136 1,40%
PKO Bank Polski 64,682 0,62% 5,153 0,31%
Всього: 10431,700 100,00% 1657,967 100,00%

Джерело: РА «Експерт-Рейтинг» за даними річної звітності банківських груп та холдингів
* — через міноритарну участь у Альфа-Групп

Якщо материнські банки збільшать можливості для кредитування своїх дочірніх банків в Україні навіть на 1% від оціночної ліквідності у 2018 році, то це призведе до зростання кредитного портфелю банківської системи на 16-17 млрд. дол. США, або приблизно на 460 млрд. грн. Станом на 01.10.2017 кредити та заборгованість клієнтів по всіх платоспроможних банках за мінусом резервів складали всього 539 млрд. грн. Тому сплеск нових кредитів у 2018 році на 85% здатний пожвавити зростання ВВП в Україні при будь-якому сценарії на зовнішніх сировинних ринках.
Додаткові переваги від використання кредитного потенціалу іноземних банків, вже присутніх в Україні:
Покращення платіжного балансу;
Збільшення частки «нових кредитів» у банківській системі;
Відсутність зайвих бюрократичних процедур та очікувань приходу «інвесторів», оскільки перелічені банки вже присутні в Україні, вони мають тут кредитних аналітиків та менеджмент, здатний приймати рішення.
Для того, щоб пожвавити кредитування банками за участю іноземного капіталу, потрібно:

1. Забезпечити захист прав кредиторів в Україні. Нажаль, реформи з цього питання відбуваються досить повільно і додатковий тиск з боку Ради та Правління НБУ на Парламент буде незайвим, оскільки практики «дивних судових рішень» на користь позичальників, нажаль, в Україні продовжуються.
2. Потрібно більш жваво працювати над створенням ринку валютних деривативів. Нажаль, відповідний проект закону України в парламенті не знайшов відгуку і тема розвитку цього ринку залишається проблемою. Відсутність можливості хеджування валютних ризиків на цьому ринку також стримує валютні потоки від потенційних кредиторів.
3. Владі потрібно покращити комунікацію з представниками найбільших банків за участю іноземного капіталу та народними депутатами України з метою пошуку спільної мови з питань усунення бар’єрів для цих банків на кредитному ринку. Відповідний крок може стати хорошим внеском Ради НБУ у спільну справу збільшення кредитної активності в Україні.

Майбутнє за торговим фінансуванням

На моє переконання, нам не потрібно очікувати створення Експортно-крединого агентства, а намагатись усіма доступними засобами популяризувати торгівельне фінансування, обсяг якого в Україні може бути нарощений у кілька разів за умови наявності стимулюючої державної політики. На першому етапі для популяризації торгівельного фінансування в Україні потрібно:
Створити постійно діючий механізм діалогу регуляторів та учасників (банків, компаній, інфраструктури) для оперативного реагування на виклики ринку. Для цього вже проглядається кілька практичних кроків:

1. Збільшити транспарентність галузі торгівельного фінансування. Для цього НБУ слід внести зміни у план рахунків бухгалтерського обліку для більшої деталізації позабалансових рахунків, за якими обліковуються операції з торгівельного фінансування, та створити додатково 1-2 форми статистичної звітності також для деталізації обсягів та напрямків отримання резидентами України послуг з торгівельного фінансування.
2. НБУ разом з банківською спільнотою, НАБУ та міжнародними партнерами України можуть заснувати спеціальну програму для популяризації ідеї отримання торгівельного фінансування, в тому числі акредитивів, гарантій, факторингу, замість користування звичайними кредитами.
3. Необхідно отримати позицію НБУ, банків, страхових компаній щодо принципів роботи та взаємодії ЕКА, що створюється, з учасниками ринку, для того щоб наблизити його до міжнародних стандартів і запобігти можливим зловживанням при його створенні.

Збільшення уваги до теми розвитку торгівельного фінансування, за самими скромними оцінками, може збільшити обсяги отриманого фінансування у 2018 роки приблизно на 250 млрд. грн.

ПІІ – збільшать готовність до кредитування

Нагадаю, що кредитування не є єдиною формою фінансування, так само як не є і досконалою формою, яка несе численні ризики як для позичальника, так і для кредитора. Як показують попередні данні, за підсумками 2017 року українська економіка буде однією з найслабкіших за рівнем співвідношення чистих кредитів до ВВП. Разом з тим, кредитний аналіз показує, що більшість великих компаній в Україні є закредитованими. Частина з них не може обслуговувати і ті борги, що є. Тому, щоб підштовхнути процес зростання кредитної активності, потрібно починати зі збільшення інвестиційної активності, що призведе до збільшення на ринку кількості позичальників, здатних обслуговувати свої борги.
Для пожвавлення потоків ПІІ НБУ потрібно збільшувати теми валютної лібералізації та доводити на практиці, що Україна є країною, в якій капітал може рухатись в обох напрямках. З цього питання НБУ зробив досить багато, але в останній місяць-півтора активність у цьому напрямку зменшилась. Можливо, це питання потребує додаткової уваги Ради НБУ.
Наприкінці хочу зауважити, що всі концепції, за якими йдуть заклики збільшувати кредитування за рахунок рефінансування, є безглуздими і такими, що здатні тільки збільшити негативні тренди у банківському секторі. Уроки минулої кризи яскраво показали, що надане рефінансування часто неможливо повернути, а його реципієнти з часом ставали «клієнтами» СБУ, ГПУ, ФГВФО і т.д. Система зараз має досить значні вкладення у ОВДП та ДС НБУ, вони можуть бути гарною заставою для отримання рефінансування. Але банки не поспішають з цими ініціативами, оскільки на ринку не так-то просто знайти позичальника, здатного обслуговувати борги, навіть за умови від’ємних реальних кредитних ставок.

Віталій Шапран

 

 

Источник.


 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий