Глобальний ринок не міг не відреагувати на події в банківському секторі США та Швейцарії, що на фоні очікувань зростання ставок ФРС та ЄЦБ негативно відобразилося на підсумках першого кварталу 2023 року.
Обсяг первинних розміщень акцій (IPO) в Світі за перший квартал 2023 року склав 24 млрд доларів США та впав на 41% порівняно з першим кварталом 2022 року, зокрема в США – на 9%. На цьому фоні частка китайських емітентів на ринку акцій склала 32%. А от ринок вторинних розміщень (SPO) в Світі значно підріс – до 85,5 млрд доларів, це на 37% більше ніж за перший квартал 2022 року. В очікуванні, що період високих ставок у США та Європі продовжиться, компанії все частіше зверталися за додатковим капіталом на ринок акцій. Але тих, хто залучав капітал саме через IPO, поменшало. Тобто ринок не готовий іти на ризики і віддає перевагу вже перевіреним компаніям.
Активність на світовому борговому ринку впала в першому кварталі 2023 року на 11%, до 2,4 трлн доларів. Фактично на борговому ринку відбулось повернення активності до мінімуму чотирирічної давнини. Скоротилася й кількість емітентів (на 13%), які зверталися за додатковим капіталом. Втім, були сегменти ринку, активність на яких зростала. Наприклад, сегмент високодохідних облігацій у США та Канаді за кількістю розміщень виріс на 76%, а обсяги розміщень зелених облігацій збільшилися на 25%. Найбільшого удару зазнав ринок облігацій країн, що розвиваються: за перший квартал він знизився на 20%. При цьому, як і на ринку акцій, найбільшого падіння зазнав ризиковий сегмент ринку.
Вартість боргів для держав зі спекулятивним рівнем ризику значно зросла. В рангах за дохідністю державних облігацій з 70 країн Україна займала четверте місце, пропустивши вперед Замбію (30,56%), Шрі-Ланку (24,54%) та Єгипет (23,72%). Перші дві країни зараз знаходяться в режимі вибіркового дефолту. Втім ставки, за якими уряди залучали кошти, були високими і в наших найближчих сусідів: Туреччина – 12,26%, Угорщина – 8,38%, Румунія – 7,425%, Польща – 6,078%. Дохідність на ринках державних запозичень в національних валютах в більшості випадків була помітно нижчою за рівень інфляції в 2022 році.
Тож запозичення в угорських форинтах, турецьких лірах або навіть в польських злотих не могли привабити інвесторів дохідністю. Ту ж саму дохідність при такому ж рівні кредитного ризику, але в доларах США, інвестори могли знайти на ринку США та ЄС в сегменті високодохідних, але спекулятивних облігацій приватних емітентів. Уряди країн, що розвиваються, поки що не готові пропонувати інвесторам більші відсотки за запозиченнями. Звісно, виключенням є Замбія, Шрі-Ланка, Єгипет та Україна. Втім, як показує практика, при кредитному ризику, який наближений до стану дефолту, навіть космічне зростання ставок за урядовими запозиченнями не дає значного притоку залучених ресурсів.
Віталий Шапран
— економіст, фінансовий аналітик