Глобальний шторм на фінансовому ринку загострив сприйняття ризику

Глобальний шторм на фінансовому ринку загострив сприйняття ризику

Глобальний ринок не міг не відреагувати на події в банківському секторі США та Швейцарії, що на фоні очікувань зростання ставок ФРС та ЄЦБ негативно відобразилося на підсумках першого кварталу 2023 року.

Обсяг первинних розміщень акцій (IPO) в Світі за перший квартал 2023 року склав 24 млрд доларів США та впав на 41% порівняно з першим кварталом 2022 року, зокрема в США – на 9%. На цьому фоні частка китайських емітентів на ринку акцій склала 32%. А от ринок вторинних розміщень (SPO) в Світі значно підріс – до 85,5 млрд доларів, це на 37% більше ніж за перший квартал 2022 року. В очікуванні, що період високих ставок у США та Європі продовжиться, компанії все частіше зверталися за додатковим капіталом на ринок акцій. Але тих, хто залучав капітал саме через IPO, поменшало. Тобто ринок не готовий іти на ризики і віддає перевагу вже перевіреним компаніям.

Активність на світовому борговому ринку впала в першому кварталі 2023 року на 11%, до 2,4 трлн доларів. Фактично на борговому ринку відбулось повернення активності до мінімуму чотирирічної давнини. Скоротилася й кількість емітентів (на 13%), які зверталися за додатковим капіталом. Втім, були сегменти ринку, активність на яких зростала. Наприклад, сегмент високодохідних облігацій у США та Канаді за кількістю розміщень виріс на 76%, а обсяги розміщень зелених облігацій збільшилися на 25%. Найбільшого удару зазнав ринок облігацій країн, що розвиваються: за перший квартал він знизився на 20%. При цьому, як і на ринку акцій, найбільшого падіння зазнав ризиковий сегмент ринку.

Вартість боргів для держав зі спекулятивним рівнем ризику значно зросла. В рангах за дохідністю державних облігацій з 70 країн Україна займала четверте місце, пропустивши вперед Замбію (30,56%), Шрі-Ланку (24,54%) та Єгипет (23,72%). Перші дві країни зараз знаходяться в режимі вибіркового дефолту. Втім ставки, за якими уряди залучали кошти, були високими і в наших найближчих сусідів: Туреччина – 12,26%, Угорщина – 8,38%, Румунія – 7,425%, Польща – 6,078%. Дохідність на ринках державних запозичень в національних валютах в більшості випадків була помітно нижчою за рівень інфляції в 2022 році.

Тож запозичення в угорських форинтах, турецьких лірах або навіть в польських злотих не могли привабити інвесторів дохідністю. Ту ж саму дохідність при такому ж рівні кредитного ризику, але в доларах США, інвестори могли знайти на ринку США та ЄС в сегменті високодохідних, але спекулятивних облігацій приватних емітентів. Уряди країн, що розвиваються, поки що не готові пропонувати інвесторам більші відсотки за запозиченнями. Звісно, виключенням є Замбія, Шрі-Ланка, Єгипет та Україна. Втім, як показує практика, при кредитному ризику, який наближений до стану дефолту, навіть космічне зростання ставок за урядовими запозиченнями не дає значного притоку залучених ресурсів.

Від початку війни вкладення нерезидентів в ОВДП знизились з 73,629 млрд грн до 48,248 млрд грн. Роль іноземних інвесторів у фінансуванні державного боргу через ОВДП з огляду на девальвацію та інфляцію знизилася і номінально, і реально. Нерезиденти ніяк не відреагували на зростання дохідності ОВДП та на збільшення облікової ставки НБУ: вони залишали український ринок по мірі погашення ОВДП. Тож в умовах війни та ще і за наявних трендів на світовому фінансовому ринку особливу роль при фінансуванні державного боргу набувають офіційні кредитори (МВФ та уряди зарубіжних країн).

 

Віталий Шапран
— економіст, фінансовий аналітик

 

 

Джерело.


 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий