10 вражаючих графіків, що покажуть, скільки податків насправді платять українці і на які цілі держава витрачає ці кошти

10 вражаючих графіків, що покажуть, скільки податків насправді платять українці і на які цілі держава витрачає ці кошти

Як держава витрачає кошти з твого гаманця, чи дійсно в Україні зависокі податки та чому податкова система стимулює бідність? Відповіді на ці та інші питання про податки, які ти не знав, кому задати.

Як часто ти перевіряєш, скільки грошей залишилось у твоєму гаманці і вирішуєш відмовитися від покупки, бо грошей замало, або навпаки, зробити незаплановану покупку, бо грошей більше, ніж ти очікував? Такі рішення ти приймаєш мало не щодня.

Кожна третя гривня «зарплати» держави, тобто ВВП, це гривня з твоїх податків. Держава витрачає податки на дороги, освіту, медицину, армію, частково навіть на пенсії. Втім, за витратами, які робить держава, українці слідкують не так прискіпливо, як за власними. Але така поведінка нелогічна!

Розуміємо, що ти, напевно, втомився вчергове слухати обіцянки політиків щодо бюджету, податків та соціальної справедливості. Але дозволь нам забрати 2 хвилини твого часу і довести, що саме податки — одна з тем, за якою ти не слідкуєш дарма.

Ми вивчили заплутану податкову систему України, прочитали написаний чиновничою мовою Податковий кодекс і зробили 10 графіків, які дуже просто розкажуть про те, як держава використовує ТВОЇ гроші і чи повинні ми на неї ображатися за погану роботу.

1. Кожна третя гривня, яку ми сплачуємо, це податки

Податки складають 34% ВВП. В середньому, кожний українець віддає третину створеного ним достатку державі у вигляді податків.
як багато податків ми сплачуємо

 

2. Причому раніше українці платили менше

2000-му році це була кожна четверта гривня.

Протягом 17 років частка податків у ВВП то зменшувалась, то збільшувалась, але тенденція до зростання очевидна.

частка податків у ВВП

3. Коли податки були меншими, темпи зростання зарплати були більшими

Цей графік показує, як зростання податків у ВВП вплинуло на зарплату українців.

Чітко видно, що в період з меншим податковим навантаженням на економіку або зі стираючим навантаженням (то більше, то менше) зростання зарплати було більшим, ніж за стабільно високого навантаження.

залежність зарплати від податків

Звичайно, податкове навантаження — не єдина причина зміни зарплати, але одна з основних. Можна точно сказати, що якби податки були меншими, то кризу 2008-2009 років Україна пережила би з меншими втратами. Чому так?

Країни зі слабкою економікою найчастіше мають неефективних чиновників, і їхні громадяни обирають політиків-популістів. Ці чиновники та політики витрачають зібрані податки неефективно або навіть займаються марнотрацтвом та «розпилом» грошей.

Для таких країн криза — надзвичайно складне випробування, і під час кризи необхідно проводити виважену економічну політику. Низьке податкове навантаження — один з елементів виваженої політики. Але влада бідних країн зазвичай не здатна на правильні кроки в таких випадках.

4. Податки платять всі, навіть якщо не знають про це

Це може здатися дивним, але третина українців не знає, скільки податків сплачує. Половина вважає, що платить набагато менше, ніж насправді.

Податки сплачують усі, навіть ті, хто не працює. При кожній покупці ми віддаємо державі ПДВ, а при купівлі деяких товарів, скажімо, бензину, алкоголю чи цигарок, платимо ще й акцизний збір. Коли винаймаємо житло в готелі, крім того ж ПДВ сплачуємо ще й туристичний збір. А з останнього купленого на «Амазоні» ноутбука ти сплатив мито, яке стягується при перетині кордону.

З акцизом на бензин взагалі цікава ситуація: ти сплачуєш його навіть якщо в тебе нема власного авто, бо він входить у вартість проїзду в громадському транспорті. І так з усіма податками: податки — це додаткові витрати, а всі витрати включені в ціну продукту чи послуги.

які податки ми сплачуємо та скільки

5. В Україні податки стимулюють бідність

Ми неодноразово писали, що є галузі, які створюють більшу додану вартість, тобто більше багатство, а є ті, які меншу. І про те, що однією з найбільших проблем України є сировинна економіка, яка приносить мізерні доходи. Останнім часом ця думка популярна також і серед політиків, але їхні дії показують, що так вони лише намагаються сподобатися виборцям. Тому що податкова система в Україні стимулює сировинні галузі та придушує зростання галузей з високою доданою вартістю.

З графіка нижче видно, що харчова промисловість, яка має високу додану вартість, значно оподаткована. Так само, як і надскладна фармацевтична промисловість, хімійна, автомобілебудування та нафтопереробка. А сировинні добувні галузі та сільське господарство, яке також виробляє сировину, мають значно менше податкове навантаження.

оподаткування різних галузей економіки

В результаті 45% українського експорту товарів — це продукти металургії, сільського, лісового, рибного господарства, металеві руди та корисні копалини, тобто сировина. В той же час, обсяг переробки нафти за 10 років впав більше ніж у 4 рази, з 7 великих нафтопереробних заводів 5 закрилися.

6. Щоб в Україні сплатити податки, потрібно 328 годин

Час, необхідний компанії, щоби здійснити всі необхідні процедури для сплати податків, це важливий показник для інвесторів. Фактично, це один з критеріїв легкості ведення бізнесу.

В Україні необхідно витратити 328 годин, щоби сплатити податок на прибуток, ПДВ, податок на доходи фізосіб та соціальні внески. В Естонії для цього ж треба витрати 50 годин, у Росії — 168, у США — 175 годин, у Німеччині — 218. А от у Польщі — аж 334.

час, необхідний для сплати податків

7. В Україні високі податки, їх необхідно зменшувати

Насправді, коли ми говоримо про те, що в одних країнах високі податки, а в інших — низькі, і намагаємося зробити з цього якісь висновки для України, треба розуміти контекст, а саме,

яку модель розвитку обрали ці країни. І пам»ятати про таке поняття, як інститути (зараз пояснимо).

податкова реформа в Україні

Деякі країни обрали шлях низьких податків і змогли стати багатими: Сінгапур, Ірландія, США, Гонконг, Швейцарія. Інші країни обрали шлях високих податків, і все одно стали багатими або принаймні заможними: Норвегія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина. То на кого ж орієнтуватись Україні, якщо обидва шляхи можуть привести до сильної економіки?

Відповідь — на країни з низькими податковими ставками. І тепер ми розкажемо докладніше про інститути. Це формальні та неформальні правила та принципи, за якими живе держава та суспільство: інститут приватної власності, інститут інвесторів, інститут права… Якщо в державі складається погана ситуація з інститутами, тобто приватна власність не захищена, права інвесторів постійно порушуються, чиновники діють відповідно до власних забаганок, а не закону, корупція стала звичним явищем, то коли в такій державі починаються реформи, необхідно, щоби податкові ставки були низькими. Це буде стимулювати економічний розвиток. Якщо ж податки збільшувати, бізнес буде йти в тінь.

В Україні податкове навантаження на рівні Польщі, Іспанії, Нової Зеландії чи Канади, проте українські економіка, інститути, громадянське суспільство та якість управління державою і близько не дотягують до рівня Польщі, не кажучи вже про Канаду.

Цікаво, що країни, які найгірше пережили кризу 2008-2009 років — Сербія, Греція, Хорватія, Португалія, а також Україна — це не дуже багаті країни з високими податками.

Чи може Україна дозволити собі високі податки? Так. Але тільки після того, як ми навчимося будувати розвинені інститути та матимемо громадянське суспільство, яке контролює владу.

Втім, яку податкову систему мати — це вибір громадян: або платити високі податки і контролювати ефективність їх витрачання, або платити низькі податки і не очікувати на багато послуг від держави, а самостійно піклуватися про те, щоб ефективно витратити власні кошти.

8. Якщо знизити ставки податків, доходи бюджету можуть зрости, а не зменшитись!

На перший погляд, це парадокс, але насправді в цьому є економічна логіка. Одна з поширених причин несплати податків та роботи «в тіні» — це зависокі податкові ставки. Тобто держава вимагає, щоб бізнес віддавав їй дуже багато грошей. І якщо причина постійного недофінансування бюджету саме в цьому, є простий та елегантний спосіб вирішити цю проблему: знизити податкові ставки. Тоді бізнес почне виходити з тіні, сплачувати податки, і загальні податкові надходження навіть зростуть.

Ще одна причина — корумпованість і низька якість системи збору податків. У деяких країнах бізнесу простіше дати хабаря, ніж витрачати час на ведення складної документації про податкові платежі, а потім ще й доводити у суді, що ти все вірно заплатив.

Це не означає, що лайфхак зі зниженням ставок можна застосувати у будь-якій країні і таким чином збільшити її бюджет. Лайфхак працює в двох випадках: якщо ставки дуже високі або процес сплати податків настільки складний, що легше ухилятися від оподаткування. Один з нещодавніх вдалих прикладів — Грузія. У 2004 році у Грузії було 22 податки. В рамках реформ уряд, крім інших кроків, зменшив їхню кількість до 6 та знизив ставки. В результаті частка податків у ВВП зростає до 24% у порівнянні з 20% 2004 року.

зростання податкових надходжень

9. Цей графік показує, скільки грошей та на що саме витрачає держава

Оскільки не можна встановити, як витрачаються саме податкові надходження, ми показали всі видатки бюджету. У будь-якому випадку, податкові надходження становлять 84% всіх надходжень до бюджету.

Найбільше податкових надходжень до бюджету дає ПДВ. Втім, зазвичай у розвинених країнах на першому місці — податки на доходи громадян та податки на прибутки підприємств.

А найбільше видатків Україна здійснює на соціальний захист.

 куди йдуть податки

10. Коли ти платиш податки? Завжди!

Цей слайд детальніше пояснює, коли податки треба платити, а коли ні. Платити їх треба мало не при будь-якій операції з грошима та майном. Але часто ми не задумуємось про те, що платимо податки, бо така вже їхня властивість — вони непомітні. Податки — це невидимий супутник кожної людини. І державі дуже хочеться, щоб ти і далі їх не помічав. Бо тоді простіше для держави витрачати податки на ті цілі, на які хочуть політики, а не на ті, на які потрібно народу.

 коли ми сплачуємо податки

Добробут кожної людини має багато складників. Податки — один з тих, що впливають на добробут чи не найбільше. Податкова система здатна стати драйвером залучення інвестицій або аргументом на користь еміграції. Українська податкова система зараз відштовхує інвесторів та гальмує розвиток економіки.

Насправді не настільки важливо, чи в державі високі податки, чи низькі. Багаті країни — і з першими, і з другими. Важливіше те, наскільки легко їх можна сплатити, як ефективно уряд їх використовує та чи відповідають ставки податків поточному рівню економічного розвитку країни.

Зараз найкращим для України буде знизити загальне податкове навантаження та перестати стимулювати за допомогою податків сировинні галузі. Для прибічників соціалізму скажемо: соціалізм можливий лише за високих податків та прозорого і ефективного перерозподілу коштів урядом. І, звичайно, податки можна підвищувати лише тоді, коли будь-який перехожий зможе відповісти, скільки податків він заплатив за цей рік, на які цілі вони були витрачені і чи задоволений він тим, наскільки ефективно вони витрачені.

Чи готові українці до соціалізму? Задай ці питання сам собі і зрозумієш відповідь. Готовий віддавати державі багато коштів, щоб вона передавала їх тим, хто бідніший за тебе? Віриш, що держава дійсно витратить їх на допомогу біднішим?

Вибач, що забрали у тебе 10 хвилин замість обіцяних двох 🙂

 

 

Джерело.


 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий